Тучки небесные…
М. Ю. Лермонтов.
Хмарки небесні, одвіку мандровані!
Синню вогнистою, ниттю перлистою
Ви, як і я, на вигнання роковані,
Линете з любої півночі млистої.
Що ж бо вас гонить? Чи долі призначення?
Заздрість таємна? злоба неприхована?
Може, за злочин нема вам пробачення?
Може, від друзів вам зрада вготована?
Ні, ви з полями розтались безплодними,
Пристрастей ви і страждання не знаєте;
Вічно холодними, вічно свободними
Ви без вітчизни по небу блукаєте.
Перекладач: М.Рильський
Джерело: З книги: Чорна О.В. Зарубіжна література: Хрестоматія. 7 клас. — Харків: Торсінг, 2003.
Мда, что тут сказать. Афтар жжет..
От уроды!
Так вам, хохлы, и надо! Читайте Лермонтова на своём убогом!!!!