Чоловік говорить: Іван Уривський, театральний режисер

Театральний режисер Іван Уривський - майстер переосмислення української і західно-європейської класики. Напередодні гучної прем'єри "Калігула" за твором Альбера Камю, яка відбудеться 5-6 липня в київському театрі  ім.Франка, Іван відповів на запитання рубрики Marie Claire.

Яким повинен бути «справжній чоловік»?

Це комплекс якостей, які мають проявлятися в тій чи іншій ситуації. Якості, які працюють на створення, на захист міцних відносин в суспільстві і у сім’ї.

Які життєві уроки дали вам батьки?

Батьки дали мені життя, дали свободу, право вибору у всьому і велику підтримку. В якийсь момент я зрозумів, що ці речі допомагають знайти себе, обрати шлях, який хочу саме я. Я можу дозволити собі помилятися і виправляти свої помилки, одним словом – шукати себе.

У вас був поворотний момент, після якого можна ділити життя на «до» і «після»?

Напевно, коли я переїхав з Кривого рогу до Києва: змінив університет, кинув будівельний факультет і почав вчитися режисурі. Тоді багато речей змінилися, я опинився наче в іншому світі, де стало можливим отримувати задоволення від того, чим ти займаєшся.                                      

Ще одним поворотним моментом стало 24 лютого 2022 року, коли змінився весь світ.

Що найбільше вас драйвить: в житті, роботі, стосунках?

Невідомість, що завтра все може бути по-іншому. Є «сьогодні і зараз», яке ніколи не повториться. Це відчуття нагадує момент, коли граємо виставу. Наступного разу  вона буде вже іншою, схожою, але іншою, як кожен день нашого життя. Це живий процес, який мене надихає.

Як вам здається, ви вже знайшли себе?

Думаю, я в процесі.

Якими критеріями ви вимірюєте успіх?

Успіх – це миттєва омана, його складно впіймати. Можливо, коли відчуваю разом із усією командою задоволення від зробленої роботи, це стає таким щасливим моментом, який можна порівняти з успіхом, але це триває день чи два, далі – все спочатку. А якщо мені кажуть: «це успіх», або «вистава вдалася», я завжди розумію, що є набагато кращі, ніж я, і цей успіх, як крапля в морі, яку майже ніхто не помітить.

Важче за все відмовитися від свободи, як внутрішньої, так і  свободи у глобальному розумінні цього слова.

Як виглядає ваш стандартний день?

Зараз всі дні як в тумані, від того що відбувається в нашій країні, але намагаюся пристосуватися. А в мирний час, коли триває період постановки вистави, день починається  рано: зранку кава і далі репетиції, думки про текст, який роблю, зустрічі, багато спілкування, не можу сказати що є чіткий графік, ввечері можу дивитися мультики, кіно або відео про науку, історію і тому подібне, щоб якось розвантажити мозок. А так, в дні між постановками вистав, подорожую і проводжу час з сім’єю.

Які якості партнера для вас важливі?

Якості, які можуть дати енергетичний збіг, коли можна мовчати і розуміти, банально доповнювати одне одного. Вірити і довіряти.

Яка людина ніколи не буде з вами поруч?

Це можна відчути тільки на інтуїтивному рівні, можна не прийняти людину і помилитися, пізніше зрозуміти, яка вона прекрасна, тому слово ніколи в цій ситуації для мене не підходить.

Від чого б вам найскладніше відмовитися?

Відразу виникає думка, що у моєму житті є багато зайвого і непотрібного, речей, які руйнують, але вони – це частина мене. Треба шукати  формулу як прийняти себе такого, яким я є. Можливо, важче за все відмовитися від свободи, як внутрішньої, так і  свободи у глобальному розумінні цього слова.

Фото: Юлія Вебер

Читайте також: НА ЛІНІЇ КУЛЬТУРНОГО ФРОНТУ: УКРАЇНСЬКІ ТЕАТРАЛЬНІ РЕЖИСЕРИ ПРО ВІЙНУ, ТВОРЧІТЬ, CИЛУ ДУХУ