Small Talk. Співачка Лілу45: «Завжди даю волю своїм емоціям. Якщо мені погано й відчуваю, що от-от зірвусь, то… даю волю емоціям і зриваюсь.»

18 листопада о 18:00 у київському ресторані Boho на одну сцену вийдуть потужні та яскраві артисти заради великого збору на потреби ЗСУ. Серед учасників - співачка Лілу45 розповіла як рятується від блек-аутів та не соромиться сліз та завжди дає волю емоціям.

Які композиції стали для вас «музикою війни»?

Я напевно можу виділити “Стефанія” KALUSH. Дуже яскравий образ в пісні. Це сплетіння усіх подій разом. І там такий приспів! Такий автентичний! Я постійно, коли заходили в TikTok, під цю пісню бачила відео або як руйнуються будівлі, або як помирають люди, або як українці показують свій український паспорт і кажуть, що порвуть русню, або як жінки заряджали автомати. Чомусь саме ця пісня.

Як швидко ви змогли повернутися до творчості?

Напевно на третій день. Я тоді розповіла пісню Скрябіна як вірш “Сука війна”. Я завжди пишу і буду писати. Це ніби частина мого життя. Добре чи погано – пишу. Я не тікала від творчості, через те що творчість – це частина мене. Це те що мене і знищує, і наповнює. Й відмовитися від цього в моєму світі напевно було б не зовсім доречно. Але наприклад до музики і до альбомів я повернулася за місяць. До того просто писала вірші, окремі римовані фрази.

Дехто тільки через кілька місяців після повномасштабного вторгнення зміг почати слухати музику, читати книги, дивитися кіно. Як це відбувалося у вас?

Лютий, березень, квітень – я просто слухала інструментальну музику. Щось на кшталт “релакс плейлист” в Apple musical. Набирала ванну, лягала і просто слухала. Я рідко дивлюсь кіно, бо дуже емптатична. Фільм лишає по собі якийсь слід завжди… То ж дивлюсь кіно чи читаю книги, коли хочу наповнитись. І так багато, як після 24 лютого, поки перебувала в Миколаєві, я ніколи не дивилася кіно. Я передивилась кучу серіалів, хоча серіали – це зовсім не моє. Знайшла класний серіал “Ранкове шоу” з Дженніфер Еністон. Про стартап, який провалився… Передивилась кіно зі свого дитинства. Дивилася новини, намагалася займатися спортом, бо я розуміла, що треба себе тримати у тонусі, стимулювати вироблення гормонів щастя.

Як ви ставитеся до «кенселення російської культури»?

Чудово. Я повністю відмовилась від російського контенту, російської музики. Бо, скажу чесно, до 24 лютого було кілька російських блогерів, за якими я стежила. після початку війни – геть все російке, нехай квітне українське! Більш наповнене, більш яскраве. Все російське назавжди в бані!

Що ви робити під час блек-аутів?

Після початку змушених вимкнені світла, я зрозуміла наскільки ми всі залежні від інтернету і зв’язку. То ж вирішила шукаті альтернативу, бо люди ж колись жили без електроенергії й це не заважало їм бути щасливими і нормально цікаво проводити час. Я знімаю відео для TikTok, пишу пісні. В мене є power bank і кільцева лампа (Усміхається.) Отже, світло в мене частково завжди є. Й ми проводимо більш екологічно час з друзями. Але демотивує неможливість нормального зв’язку, інколи важко додзвонитися при вимкнені світла на районі.

Що ви робите, щоб не впадати у відчай?

Я впадаю у відчай. Завжди даю волю своїм емоціям. Якщо мені погано й відчуваю, що от-от зірвусь, то… даю волю емоціям і зриваюсь. Краще зірватися, поплакати, погундіти день, аби потім більше бути більш розсудливою та критично ставитися до всього, що відбувається. 

Читайте також: SMALL TALK. МУЗИКАНТ WELLBOY: «У ЦЕЙ ТЯЖКИЙ ГОДИННИЙ ДУЖЕ СКЛАДНО ЗАЛИШИТИСЯ ОДНОМУ»