Sustainability Talk: український свідомий бренд STARCHAK

Все буде свідома Україна!

В межах редакційного Sustainability Talk ми говоримо про свідоме споживання і акцентуємо увагу на тому, що українські сталі бренди не зупинили своєї роботи, навіть під час війни. На цей раз хочемо познайомити вас з STARCHAK, адже своїх героїв, що стоять на варті свідомого споживання варто знати в обличчя. Сьогодні говоримо із засновницею бренду Марією Старчак.

Як народилася ідея створення бренду?

Я завжди знала, що хочу власний бренд одягу, але чомусь мені здавалось, що до реалізації цієї мрії ще дуже далеко. Маючи профільну освіту, любов до індивідувльної роботи з клієнтами та практику в стилістиці, я вже мала досвід роботи  в багатьох процесах. Але бракувало ще віри у себе та усвідомлення власного таланту (на той час мені здавалось, що у всіх краще ніж в мене).

Тому, як тільки в 2019 році, я отримала перемогу на конкурсі молодих дизайнерів, де мене оцінювали експерти в даній галузі – питання в усвідомленні таланту відпало і я активно почала працювати з брендом та колекціями.

Звідки ви берете матеріали для створення своїх колекцій?

Сировину для переробки ми купуємо у вінтажних магазинах, локальних секонд-хендах та онлайн платформах з вживаним одягом. Також у нас є опція переробки піджака, який у вас давно пилиться в шафі на модель бренду STARCHAK, або за індивідуальною розробкою, враховуючи ваші мірки, тип фігури та запити.

Що найголовніше у роботі sustainable бренду?

Майже 95% одягу бренду STARCHAK виготовляється в техніці апсайклінг, де ми даємо нове життя вінтажним речам. Також ми використовуємо відрізки від бахроми для пакування нашого продукту.

Як війна вплинула на вашу роботу? З якими труднощами довелося зустрітися?

До 24 лютого ми готувались  співпрацювати з одним великим  українським магазином, вели комунікацію та збільшували кількість продукції. Але вже після  24 лютого невеличка майстерня-студія перетворилась з вінтажного красивого осередку естетики на цех з пошиття одягу для військових. Наші апсайклінг-піджаки ми спакували в спеціальні чохли і мені вже здалось, що їхнє життя закінчилось, бо на той момент були більш глобальні  проблеми.

Десь наприкінці березня ми отримли пропозицію від берлінського магазину і найбільшою складністю для нас було все, що пов‘язвне з різким виходом на зовнішній ринок, про який ми нічого не знали. Тому пртрібно будо швидко вчитися, шукати додаткову інформацію та бути гнучкою щоб втриматись.

Як український споживач реагує на ваші sustainable капсули?

Реакція українського споживача на колекції STARCHAK завжди була і буде полярною. Я створюю артові колекції з сильними концептами  і темами, які власне і є частинкою мене. Я дуже тішуся, коли маю можливість особисто поспілкуватися з клієнтами бренду, адже коли я розказую їм про концепт виробу, який вони обрали- то він завжди їм відгукується. Так я розумію, що на правильному шляху.

Також є й негативні відгуки, як от до прикладу «килимовий скандал». Стільки хейту,поширень та публікацій навколо себе та бренду в мене ще не було.

Читайте також: Sustainability Talk: український свідомий бренд Sheezen

Чим ви надихаєтеся при створенні колекцій?

Завжди надихалась і надихатимусь людьми. Вони такі різні і такі прекрасні. Власне й тому особистість – одна з основних складових бренду STATCHAK.

Перша колекція про сильну жінку, інша про людину і що вона має право проявлятись у своїй інакшості. Третя колекція про дитинство і про те, що всі ми у ньому були. Остання про те, що відбувається з нами сьогодні. Про війну. В ній багато болю, але є надія на життя.

Як ви вважаєте, чому так важко перейти на відповідальне споживання? І як можна змотивувати людей до цього?

Як на мене, для того, аби якнайшвидше перейти на усвідомлене споживання пртрібно робити заходи з освітниками або призентаціями на дану тематику. Вже рідше, але все ж зустрічаю людей які взагалі не чули, що таке апсайклінг, або те, що бренди просто продають секонд-хенд задорого. Я впевнена, що якщо дати людині один раз помацати якісну шерсть – вона вже не захоче доторкатись до акрилу з масмаркету.

Для того щоб  мати усвідомлення- потрібно мати компетенцію, щоб могти відрізнити якісне.

Чи змінилося ваше життя після переходу на «зелений бік»?

У мене не будо чіткої межі переходу на “зелену сторону”. Я апсайклила собі одяг ще у підлітковому віці, не маючи освіти, задовго до того як це стало трендом. На той час ніхто й не задумувався про усвідомлене споживання, а просто експерементували, бо це був доволі бютжетний  спосіб самовираження.

Якби вам випала можливість вирішити одну глобальну проблему, щоб це було?