Sustainability Talk: український бренд корсетів 365.stories

Як народилася ідея створення бренду?

Спочатку народився продукт, який став брендом. Перший корсет я пошила для себе, надихнувшись фотографіями з пінтерест. Матеріалом слугувала сорочка Ralph Lauren, яка лежала у шафі кілька років без діла. Коли побачила себе в готовому корсеті в дзеркалі, почувши багато компліментів, зрозуміла, що цей стан захоплення собою повинна відчути кожна дівчина. Захоплення від своєї фігури, яку лише підкреслює крій корсету. Захоплення від розуміння, що нова річ в гардеробі це про свідоме споживання, про slow fashion, про цінності, про турботу до нашої планети. І люди розділили це. Після перших відгуків, я зрозуміла, що 365.stories стає брендом. Зі своєю ідеєю та метою. Тепер це «корсетний квітник», кожна модель має назву квітки, бо це так само прекрасно! 

Звідки ви берете матеріали для створення своїх колекцій?

Це можуть  бути вінтажні маркети та стоки, а також речі наших клієнтів, якщо мова йде про індивідуальне замовлення. Головне, щоб матеріал був екологічним, з «життям», «історією».

Що найголовніше у роботі sustainable бренду?

Щирість намірів. Бути sustainable брендом – це не швидкоплинний тренд чи маркетинговий хід. Це усвідомлений вибір на користь екологічності у виробництві, матеріалі, робочих умовах.  Я за популяризацію секондхендів, обміну або перешиву речей, щоб життєвий цикл їх був безкінечним. 

Як війна вплинула на вашу роботу? З якими труднощами довелося зустрітися?

Ідея створення 365.stories припала на кінець першого року війни. Було багато сумнівів чи доречно це зараз, чи слушний час для вкладень у обладнання та матеріали? Але перемогло бажання жити. Жити і створювати. Саме це зараз дає сили та натхнення працювати щодня та мати змогу допомагати задля нашої перемоги.

Читайте також: Sustainability Talk: український бренд одягу BUGERI

Як український споживач реагує на ваші sustainable капсули?

В першу чергу, це реакція «а так можна було?». Люди зацікавлені самим процесом апсайклінгу сорочок та поло у корсети. Приходить розуміння, що стара річ може стати знову новою. А усвідомлення, що кожен корсет 365.stories є унікальним, в єдиному екземплярі та створений вручну – дарує своїй власниці непідробні емоції. Я в свою чергу тішусь як наші дівчата вміло інтегрують корсет у свій повсякденний гардероб.

Чим ви надихаєтеся при створенні колекцій?

Надихає сама форма одягу – корсет. Які відчуття він дарує та як легко його можна поєднувати з іншими речима. А також – магія перетворення, на перший погляд, непримітної сорочки чи поло у нову річ, від якої захоплюються наші клієнти- це окремий вид задоволення! 

Як ви вважаєте, чому так важко перейти на відповідальне споживання? І як можна змотивувати людей до цього?

Головна проблема це відсутність достатньої інформації та шаблонне мислення. Ми постійно знаходимося в пастці fast fashion. У кожному місті маємо не один торгівельний центр, в якому на декілька поверхів розміщені сотні масмаркет магазинів з новими колекціями щосезону, з яскравими плакатами про знижки чи вигідні пропозиції 1+1=3 тощо. Все це змушує людей купувати багато, дуже багато, і зазвичай, непотрібного. А потім викидати цю купу речей, бо «вже не модно», не подобається чи з будь-яких інших причин. Це дуже не екологічна історія.  Але хто про це думає в моменті? 

Все ж таки тішить, що свідомих споживачів стає все більше. Люди змінюють цінності. Тому, на мій погляд, щоб змотивувати людей приєднатися до екологічного споживання потрібно розказати та показати чому це не тільки важливо, на часі, а щє й дуже класно! Тематичні заходи, статті, лідери думок, власний приклад – все має значення для популяризації.

Чи змінилося ваше життя після переходу на «зелений сторону»?

Наразі не можу сказати, що я повністю перейшла на «зелену сторону», але цей процес триває, бо є чітке розуміння, в якому навколишньому середовищі хочеться жити. 

Якби вам випала можливість вирішити одну глобальну проблему, щоб це було?

Якщо не говорити про сусідню державу, яка наразі є глобальною проблемою для всього цивілізованого світу, то я б дуже хотіла вирішити проблему тварин в неволі. Вважаю, що будь-яка експлуатація тварин для розваги неприпустима. Тільки вдумайтесь: дорослі придумали забавляти дітей тваринами у цирку, контактному зоопарку, дельфінарії на набережних та парках, катаючи на тих бідних конях і поні. Звідки ж взятись свідомому мисленню та турботі про навколишнє середовище, коли змалечку зіпсоване уявлення про світ.