Наслідки удару по греблі Київського водосховища катастрофічні

Ракетний удар по греблі Київського водосховища може спричинити катастрофу всеукраїнського або навіть європейського масштабу. Справа не тільки в тому, що більша частина української столиці піде під воду, а й у тому, що прорив греблі Київського водосховища може запустити ланцюгову реакцію прориву інших дамб і спровокувати аварійну ситуацію на багатостраждальній Запорізькій АЕС.

Утім, поки одні експерти лякають киян апокаліптичними картинами, інші заспокоюють: можливий прорив греблі, звісно, мав би неприємні наслідки, проте масштаби можливих руйнувань перебільшені.

Песимістичний сценарій

Ракета на греблі Київського водосховища вже могла вибухнути. Але, на щастя, її збили. Це трапилося ще наприкінці лютого, коли ворог рвався до української столиці. Тоді ж Мініфраструктури опублікувало інформацію з посиланням на Укрводшлях, що якби гребля була зруйнована, то під воду пішла би частина Києва, а також сусідні села.

Такої версії дотримується і столичний еколог Василь Кредо. Він стверджує, що гребля Київського водосховища – один із найнебезпечніших об’єктів не лише в Україні, а й на земній кулі. Справа в тому, що ця гребля вже на 93% є аварійною. І будь-який постріл по ній може призвести до її руйнування.

Ну а після руйнування греблі затоплення більшості районів Києва – лише питання часу. Чотириметрова хвиля першою поглине Оболонь. Це станеться через 3 хвилини після руйнування, ще за дві хвилини піде під воду Троєщина, через 10 хвилин – Поділ та через 15 – Русанівка.

У зону підтоплення потраплять ще майже три десятки міст, а також сотні сіл поблизу Києва. А найстрашніше, що після руйнування Київської греблі станеться ефект доміно: Канівська, Кременчуцька та інші греблі каскаду також будуть зруйновані, що призведе до аварії на Запорізькій АЕС.

Оптимістичний сценарій

Зовсім іншої позиції дотримується доктор географічних наук, професор Віктор Вишневський. У своїх аргументах він закликає на допомогу науку. Рівень води у Київському водосховищі становить 103 метри над рівнем моря, каже учений. При цьому понад 90% столичної території розташовано на вищих рівнях: від 130 до 160 метрів. І лише два мікрорайони, Оболонь та Поділ – нижчі за рівень водосховища.

Звичайно, у разі прориву греблі ці два мікрорайони будуть добряче підтоплені, проте й там катастрофи не станеться.

При цьому саме Київське водосховище є своєрідним запобіжником для міста від підтоплення, каже учений. У місті ще живі спогади про повінь 1931 року, коли вода на столичних вулицях піднялася майже врівень із середнім зростом дорослої людини. Аналогічна повінь була і 1970 року. Але тоді вже було водосховище, і на той час було збудовано греблю. І це врятувало місто від великої повені, не давши повторитися історії 1931 року.

У Київській ГЕС дуже високий рівень захисту

По суті захист там потрійний:

• сама бетонна гребля;
• водовідвідний канал;
• земляна гребля.

Проб’ють пролом у бетонній греблі – є ще земляна, яку зруйнувати не так просто. Втім, і бетонну греблю зруйнувати також непросто. Вона будувалася з урахуванням можливого землетрусу силою 7 балів. І на ній встановлено понад 400 датчиків, які фіксують найменші відхилення у її роботі.

Досвідчені проектувальники кажуть, що Київську греблю може зруйнувати лише пряме влучення атомної бомби або пряме влучення метеориту діаметром не менше 100 метрів.

Досить сказати, що гребля будувалась за часів “холодної війни”. Тоді всі стратегічні об’єкти проектувалися з урахуванням можливої атаки заокеанського противника. Тому все будувалося міцним і на віки. Зараз противник у нас інший, проте міцності греблі це анітрохи не применшує.