Нові форми стосунків: колонка психолога

Стосунки між людьми вже давно перестали ділитися на “чорне” та “біле”, а точніше на – “заміжня / одружений” та “самотня / самотній”. Люди можуть обирати найбільш комфортний і зручний варіант взаємодії і за спільної згоди вирішувати, який формат з партнером чи партнеркою найбільш вдало відображає їхнє бачення близькості. Психологиня Юлія Гайдай розповідає про форми партнерських стосунків і пояснює, чому кожен з них – це ок.  

Прийнято вважати, що кожна людина прагне повного єднання зі своїм партнером. Але чи всі хочуть цього єднання в класичному розумінні? Мабуть, ні. І це ознака не тільки нашого часу. Так було і раніше. Просто зараз з’явилась можливість чіткіше формулювати свої очікування від стосунків.

Коли ми шукаємо стосунків, все частіше відштовхуємось від «хочу», а не від «треба» чи «так прийнято». І в результаті замість однієї звичної форми з’являються новіші й новіші варіації. Емансипація жінок, зміна правової системи і культури стосунків дає розуміння, що класична форма партнерських стосунків – це вибір, а не зобов’язання. Тож давайте розбиратись, які ще форми існують.

Гостьовий шлюб

Іноді люди, які перебувають у стосунках, вирішують не жити разом постійно і навіть ведуть окремі бюджети. Вони зустрічаються і проводять час разом так часто, як їм зручно. Але при цьому зберігають вірність один одному. Гостьовий шлюб має дуже довгу історію. Наприклад, у середньовіччі чоловікам доводилось часто залишати домівки надовго. Їх дружини лишались на господарстві, і вся сім’я збиралась разом вкрай рідко. Сьогодні ж такі стосунки люди обирають свідомо. Гостьовий шлюб дає можливість відчувати себе одночасно і в парі, і поза нею – дозволяє знайти баланс між особистісною свободою і бажанням близькості.

Обираючи гостьовий шлюб, люди намагаються контролювати тривогу злиття у близькості. Якщо людині потрібно багато простору, постійна присутність іншого може стати для неї виснажливою і буде порушувати тонкі особистісні кордони. Особливо часто з цим стикаються люди з гіперконтролюючими батьками. Поява буквальних кордонів і планування зустрічей дає почуття безпеки: я не сам, але на моє життя ніхто не зазіхає.

Своєрідною перевагою такої форми стосунків є те що на пару не впливає побут, який зазвичай може бути причиною конфліктів або складнощів у взаєминах. Але в той самий час є і інші складності. Плюс і водночас мінус гостьового шлюбу – значно менша відповідальність, особливо за емоційний стан та почуття партнера. З одного боку це нібито і добре: можна думати лише про себе. Але з іншого – коли ми готові взяти на себе відповідальність за свої стосунки, готові працювати над їх покращенням, а не тікати від необхідності приймати рішення – це свідчить про високий рівень вкладу у стосунки.
Гостьовий шлюб може тривати все життя, але лише тоді, коли це підходить обом партнерам і є усвідомленим рішенням обох людей. Якщо ж такий шлюб використовується як своєрідний «замінник» і є лише способом уникнути відповідальності, необхідності прийняття важливих рішень, або підходить лише одному із партнерів, в той час як інший сподівається на подальший розвиток стосунків – тоді рішення жити в гостьовому шлюбі потребує перегляду.

Відкритий шлюб

Партнери у відкритих стосунках є незалежними. Вони кажуть один одному: “Так, зараз я почуваюся добре з тобою, але якщо я можу почувати себе добре з кимось іншим, чому б і ні?”. У відкритому шлюбі пара заздалегідь погоджується, що кожен партнер може мати інших партнерів.

Ця форма передбачає, що партнери повністю відкриті: вони можуть говорити про свої романтичні стосунки, оскільки погодились ніколи не брехати один одному і не ділитися емоціями один одного.

Примітно, що багато пар, які зробили вибір на користь відкритого шлюбу, вважають, що саме цей тип відносин дозволяє прожити все життя разом, оскільки вважають, що за своєю природою людина потребує нових відчуттів, а любов до одного партнера і фізичні стосунки з іншими дають безліч нових вражень.

Однак у таких відносин все ж таки існують і мінуси – дуже часто люди приймають рішення про відкритий шлюб не обміркувавши його, і у такому разі результат подій, найчастіше, один – ревнощі і сварки. Тому головне у відкритому шлюбі – це моральна і психологічна зрілість і готовність обох партнерів до таких взаємин. 

Сінглізм або життя соло

Деякі люди живуть без пари. Хтось робить це вимушено. Наприклад, після розлучення. Але для когось не вступати у нові стосунки – це свідомий вибір. Розвивається ціла філософія життя соло. Серед її переваг – свобода у пересуванні і в побуті, можливість лишатися наодинці з собою. При цьому відмова від романтичних стосунків не означає що людина самотня. Навіть навпаки – зв’язків може бути багато. 

Проте, тривога близькості або нестерпний біль від можливого розриву стосунків також можуть бути актуальними для сінглів. Окрім того, їх вибір часто визначає жага абсолютної уваги. Вони можуть бути сконцентровані на своїх потребах і не готові витрачати багато часу і зусиль на задоволення потреб партнера. Також відсутність реального іншого дає багато простору для фантазій про ідеального іншого, який ніколи не розчарує.

Визначати переваги та недоліки кожних з цих форм стосунків мабуть не дуже коректно, адже стосунки – це дуже індивідуальна річ. Те що підходить одній парі може не підійти іншій. Будь-який формат, який обирають дорослі люди зі взаємної згоди – це норма. Кожен має право будувати стосунки згідно зі своїми поглядами та цінностями. Важливо, що деконструкція романтичного кохання не призводить до відмови від кохання в принципі. По суті, це просто спроба переосмислити мистецтво любові.

Фото by NoName_13   3194556   Renan Brun Pixabay