Коли йти на цвинтар після Великодня, щоб згадати рідних і близьких: важлива дата

Кожна віруюча людина знає, що церква не ганьбить тих, хто приходить на цвинтар на Великдень, і гріхом це не вважає. Водночас священики сходяться на думці, що краще здійснювати цей ритуал у спеціально встановлені для нього дні.

І справді, традиційно прийнято, що у світле свято  Воскресіння Ісуса Христа віруючі повинні максимально зосередитися на богослужінні, на спілкуванні з близькими, веселощі, але не на поминанні померлих, адже воно пов’язане зі скорботою та смутком. Таким чином, у Великодній тиждень у храмах не звучать молитви про покійних, не служать панахиди, не прийнято влаштовувати поминки.

А от на цвинтарі заведено їздити на Радоницю.

Дата Радониці, як і багатьох православних свят, залежить від дати Великодня. Радониця найчастіше випадає на дев’ятий день після головного християнського свята у вівторок. 2024 року Радоницю відзначать 14 травня.

За церковним звичаєм у цей день потрібно відвідати літургію та панахиду у храмі, а також перед службою подати записку з ім’ям померлого для поминання.

Далі всі йдуть на цвинтар. На могили померлих прийнято приносити фарбовані яйця та інші великодні страви. Там відбувається поминальна трапеза і частина приготованого віддається жебрак на помин душі.

Цього дня на могили родичів також прийнято звати священиків, щоб вони відслужили літію – коротшу за панахиду заупокійну службу. 

Під час Радониці існує кілька заборон, які важливо враховувати. Головне – не горювати і не лити сльози, адже тоді смуток людини може тривати цілий рік. 

При цьому не можна на Радоницю влаштовувати пишні урочистості – вінчання, весілля чи хрещення дитини. Цього дня прийнято зберігати тишу та спокій на згадку про тих, хто пішов.

До речі, Церква стверджує, що якщо людина померла на Великдень або під час інших релігійних свят, то це означає, що Всевишній зглянувся над померлим. Людині прощаються майже всі її гріхи. Винятку підлягають: жорстокість, вбивства, скалічені життя інших людей.