Про що жінка мовчить: Ольга Нахаба, фронтвумен NAHABA

Свою участь у Нацвідборі на "Євробачення-2024" музиканти Ольга та Андрій з гурту NAHABA називають випробуванням, яке пішло їм на користь. Фронтвумен гурт у Ольга відповіла на запитання рубрики Marie Claire. 

Про що сьогодні не варто говорити вголос, а про що просто не можна мовчати?

Не можна говорити про карму. Якось мій друг-італієць радив мені «дозволити собі не жити в Україні», аргументуючи війну кармою інших поколінь, за яку я нібито не маю віддуватись.

Не можна мовчати про те, що всім важко. Коли люди діляться своїми переживаннями, то і самому стає легше пережити складні періоди.

Коли та з ким останнім часом вам було приємно помовчати?

Насправді я часто мовчу з людьми. З одним із найрідніших моїй душі другом Романом Мільником ми або слухаємо музику, або робимо музику, і дай Боже, найменше говоритимемо!

Коли ви востаннє себе хвалили, а за що сварили?

Я хвалю себе кожного разу, як репощу збори або доначу, бо мені приємно це робити. А насварити себе встигаю кожного дня, я завжди була вічним революціонером. Весь щоденник був червоний. Тому у мене залежність від зауважень собі, але я потрошки працюю з цим.

Назвіть найкрасивішу річ і чому ви її такою вважаєте.

Як ідентифікувати, що для нас гарне? Це те, на що ми найчастіше дивимося. Я проаналізувала і зрозуміла, що для мене це мій старший кіт Мукка. Він же набитий у мене на нозі.

Яким талантом вам би дуже хотілося володіти?

Я би хотіла розуміти ці комп’ютери і щоб мені не давалися важко всі ці програми. Гаджети — це реально те, чим я ніколи особливо не захоплювалась. А зараз стикнулася з цим стопом при створенні музики. Якось, коли мені було 17, я видалила інстаграм і не була в соцмережах рік. Зараз використовую тільки в цілях показати музику, яку робимо, і ще показую своє життя. Та сама насправді нічого не дивлюсь, живу життя тільки вживу.

Якби ви могли залишити тільки один спогад, що б це було?

Виступ NAHABA на пожежі у малій опері. До наших концертів ми готуємо перформанси, інтерактивчики, вони кожного разу відрізняються, але ідея завжди одна — що приходить звір. І на той виступ звір насправді прийшов, я відчула це, я повірила в це, він тоді справді керував нами як ляльками, і мені це сподобалося. Я буквально іноді відчувала себе скаженою і наче в мені енергія тече як лава. Того дня у мене була температура 38 та ангіна, але та кількість енергії, яку тобі повертають люди під час виступів, заряджає мене не на один тиждень.

Що личить сучасним чоловікам, а що не прикрашає сучасних жінок?

Я думаю, що найгарніше та найсексуальніше в людині — її погляд, незалежно від статі. Я можу не пам’ятати, що мені говорила людина, у що вона була одягнена, як вона взагалі виглядала і як її ім’я. Але погляд може засісти в мені надовго, може прикувати до себе і тримати. Якщо ж говорити окремо про сутності жіночності та чоловічності, то з чоловіками для мене важливе відчуття стійкості і вільності одночасно. Жахливим є відчуття, наче в тебе пісок поміж пальців пробігає, таке спілкування вимотує.

Що не прикрашає сучасних жінок? (Те саме і чоловіків): привласнення, перебільшення, бажання заповнювати зовнішній простір речами, а не внутрішній враженнями. Руснявська мова взагалі робить неможливим звернути увагу на людину, якось так.

Якби вам довелося себе порівняти з алкогольним напоєм чи коктейлем, який би ви були?

Я подумала і вирішила, що є 2 варіанти: квас та самогон.

Коли готуєш сам удома квас, то ти можеш дуже легко провтикати момент бродіння і трансформування квасу в таку жорстоку бадягу, яка з одного стакану зробить твій день. Здається, пив квас, а тебе рознесло. Так і зі мною, я дуже часто дію спонтанно та імпровізую, йду за імпульсами, так сказать.

Самогон, бо від нього стаєш сміливою, і тобі ніколи не погано зранку, так як від іншого міцного алкоголю. Я вважаю себе досить сміливою у важливих для мене речах і, одночасно, грайливою, так легше пройти випробування.

До якої поради мами ви не дослухалися і наразі жалкуєте про це?

Я завжди була бешкетником і часто не дослухалася порад мами, просто щоб робити не так, як кажуть, а по-своєму. Я з дитинства прагнула якоїсь виключної самостійності. Ну от тепер я і сама дуже часто дивлюсь на похилений карниз у моїй кімнаті і починаю плакати. Чесно, я пробувала його відремонтувати, але там величезна діра в стіні.

Я собі жартую, що колись в мій замок прийде принц, відремонтує мені карниз, от він і буде моїм нареченим (сміється).

Зовнішність якого визнаного красеня завжди здавалася вам перебільшеною? І, навпаки, хто з чоловіків із невиразною зовнішністю видається вам дуже привабливим?

Мені ніколи не подобались «стандарти краси». Специфічні смаки — ото про мене. А загалом в мені розгорається вогонь симпатії не раніше першого жарту, тому я навіть не знаю, як відповідати на питання про зовнішність, яка мені подобається. В мене метелики літають в животі, коли я бачу, що людина фанатіє від справи, якою займається.

Чим пахне щастя?

Моє щастя пахне сешкою (секонд-хенд), котом, який щойно вилизувався півтори години, дерунами, цвітом липи, мокрим асфальтом після дощу, вареною кукурудзою, кавою на Подолі, базаром з фруктами і ягодами влітку, потушеною свічкою, потом людини, від якого мурашки йдуть шкірою, копченою паприкою, квітами, які твій сусід приніс зранку додому, ялинкою на Новий рік, улюбленим милом, від якого тіло ще пахне довго, руками, які масажують тобі спинку після місячного походу, старою книжкою, сніданком, який тобі готують поки ти досипаєш, кам’яним собором та рідним домом.

Ці всі запахи я завжди можу згадати і відчути. Моє щастя пахне життям.